|
Сім гномиків
Обсіли в лісі пень... Дивилися на нього Цілий день... І вірили сім гномиків У те, Що пень той Неодмінно зацвіте... Сім гномиків терплячими були: Над пнем отим Під вечір зацвіли... Казка Казки, між іншим, пишуть, Як правило, вночі... І, бажано, щоб лампа Горіла на печі... У бовдурі щоб глухо Щось вило і гуло, Кулак щоб був під вухом, І просо не пекло... Писати треба казку Шматочком олівця... Під ковдру не ховати Ні п’яток, ні лиця... Зі слів треба почати, Що десь... і що колись, За сотні верст від хати Царі собі велись... Що в них були маєтки... І статки, і любов... Й що цар на полюванні Царевича знайшов... Малого, немовля ще, В корзині із лози... ...Якийсь таємний голос Сказав: “Бери й вези!” І цар покинув бити Вовків і кабанів: Взяв обіруч корзину І так загомонів: “Мені оцю ... Читать дальше » |
|
Микола Побелян народився 22 червня 1948 року в селі Покошичі на Чернігівщині в родині колгоспників. Навчався в Ніжині та Криму.
Перша літературна публікація датована 1962 роком... Прийнятий в НСПУ в 2001 році за збірки поезій “Дай мені долоньку” (1997) та “Сніги на двох”(видавництво ”Зерна”, 1999, ”Бібліотека альманаху українців Європи”), а також публікації в колективних збірниках, антологіях України: ”Вітрила-95”, “Самоцвіти”, “Золотий гомін”, “Слобожанська муза”, журналах ”Березіль”, ”Малятко”, “Слобожанщина”, “Дивослово”, газетах: ”Літературна Україна”, “Голос України”, “Освіта України”, “Слобідський край”, “Нові горизонти”. За фахом - учитель української мови і літератури. Стаж педагогічної роботи - 34 роки. Працює в Харківскій спеціалізованій школі №108, де 27 років очолює роботу літературної студії “Грудка” ім.Станіслава Шумицького. У 1980 році створив перший в СРСР Музей хліба. Нагороджений медаллю ”За отвагу на пожаре”. Учитель-методист. Відомий серед освітя ... Читать дальше » |
