Главная » 2007 » Сентябрь » 18 » ВРАНІШНЯ КАЗАНОЧКА
ВРАНІШНЯ КАЗАНОЧКА
23:07
Сім гномиків
Обсіли в лісі пень...
Дивилися на нього
Цілий день...
І вірили сім гномиків
У те,
Що пень той
Неодмінно зацвіте...
Сім гномиків терплячими були:
Над пнем отим
Під вечір зацвіли...



















Казка
Казки, між іншим, пишуть,
Як правило, вночі...
І, бажано, щоб лампа
Горіла на печі...
У бовдурі щоб глухо
Щось вило і гуло,
Кулак щоб був під вухом,
І просо не пекло...
Писати треба казку
Шматочком олівця...
Під ковдру не ховати
Ні п’яток, ні лиця...
Зі слів треба почати,
Що десь... і що колись,
За сотні верст від хати
Царі собі велись...
Що в них були маєтки...
І статки, і любов...
Й що цар на полюванні
Царевича знайшов...
Малого, немовля ще,
В корзині із лози...
...Якийсь таємний голос
Сказав: “Бери й вези!”
І цар покинув бити
Вовків і кабанів:
Взяв обіруч корзину
І так загомонів:
“Мені оцю дитину
Довірили боги...
Царем дитя це стане –
Хай знають вороги!”
Й потяг хутчіш полями
У свій маєток-дім,
До бажаної мами,
Що сумувала в нім...
Цариця та зраділа –
Дитину прийняла
(Обмовимося зразу –
Не відьмою була)...
Ви скажете: де ж казка,
Сюжет куди веде?!
А все тут дуже просто:
Скінчилась
Уночі:
Не вистачило гасу
У лампі на печі...

















Вранішня казаночка
Як співає півник
Пісню голосну, -
Вічки протирає
Котик наш
Зі сну...
Мати-киця
Каже:
Мало протирать...
Треба кожне вічко
Добре промивать...
Буде хай
Як в дощик
Ягідка в саду –
Слухає пухнастик
Маму молоду.
Труба терти носик
Милом запашним...
Має котик нюхать
Дуже добре ним...
...Будеш щічки мити
Й кожну лапку теж...
Чистим треба бути,
Наче в гості йдеш...
Беремо
Тепер ми
Щіточки малі –
Зубки чистить
Кожний
Котик на землі...
...Чистить...
Протирає...
Котик молодець!
Буде ними їсти
Кашу і млинець.
Буде їсти булку
І жувать м’ясце...
Мама поцілує
Котика за це...
Котик маму любить –
Лапками не б’є...
Лагідним хай буде
Сонечко моє...















* * *
Зажурився
Журавель,
Що тікає
Літо...
Що борщами
Став
Щавель
І снопами –
Жито...
Зажурився,
Що нема
Проса
І ячменю:
Носа
Довгого
Хова
У холодну
Жменю...
Зажурився,
Затужив...
Клякне
Над водою...
Тільки
Інколи
Хитне
Сумно
Бородою...




* * *
У зайчика



Просмотров: 1520 | Добавил: mukola | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: